Війна...А більше слів не треба,
Це плач, страждання, жах і біль,
Скорбота матері за сином,
Спочинок вічний для душі.
І ось кінець... Смак перемоги!
Війська додому вже спішать,
Бадьорість надає свобода,
Слова солодшого нема.
Такими словами ведучі розпочали вечір "Поклонимось великим тим рокам", присвячений Дню Перемоги. 67 років відділяє нас від буремних тих років. Для історії це небагато, а для людини - це майже ціле життя.
А роки ідуть... Швидко збігають, мов весняні струмочки, квітнуть дерева, достигають жита, приходять у світ цілі покоління. Але не старіє, не зникає пам'ять - пам'ять війни.
О, пам'ять всесильна, всемогутня,
Не дай забути тих, кого нема.
Не доведи, о Матінко Пречиста
Щоб в наші дні прокралася війна.
